У Південній Кореї в захищеному й таємному обʼєкті сеульські розвідники допитують двох молодших північнокорейських солдатів, які стали одними з найбільш розшукуваних військовополонених у світі. Як пише Financial Times, йдеться про 27-річного снайпера-розвідника Рі та 22-річного стрільця Пека, які були серед приблизно 15 тисяч військових КНДР, яких відправили до РФ з жовтня 2024 року для підтримки російської армії, яка воює проти України.
"Вже через кілька днів боїв їх взяли в полон, утримували українці протягом 20 місяців, а потім в середині вересня відправили до Південної Кореї. Публічне розкриття подробиць цієї подорожі президентом України Володимиром Зеленським спричинило надзвичайний дипломатичний конфлікт між Сеулом і Києвом, який, судячи з усього, не вщухає", - зазначає видання.
Як історія полонених загострила відносини між Києвом та Сеулом
Зокрема заяви Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН минулого місяця стали несподіванкою для південнокорейських чиновників, які вважали, що існувала домовленість про збереження цієї інформації в таємниці.
Також раніше Україна публікувала відеозаписи, на яких було видно обличчя солдатів та розкрито їхні особисті дані, а пізніше дозволила їм давати інтервʼю, зокрема південнокорейським ЗМІ. На думку експертів, цей крок може становити загрозу для родин полонених, а також суперечить Женевській конвенції.
Вже цього четверга Сеул відкликав свого посла з Києва через розкриття інформації президентом України та коментарі одного з чиновників Офісу президента щодо постачання південнокорейської нафти до РФ, повідомив південнокорейський дипломат для FT.
"Уряд Південної Кореї ухвалив рішення відкликати свого посла в Україні до столиці. Уряд сподівається, що всі невирішені двосторонні питання будуть вирішені мирним шляхом, і з цією метою продовжуватиме консультації з українською стороною", – зазначив дипломат.
Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше назвав цю ситуацію "дипломатичним непорозумінням".
РекламаЧому північнокорейські солдати намагалися уникнути полону
"Ці солдати – єдині двоє північнокорейців, які, як відомо, вижили після полону, і їхня доля пролила нове світло на долю тисяч інших, відправлених на війну в Україну, та на жахливе становище, в якому вони опиняються, якщо потрапляють у полон", - аналізує видання.
Зокрема перед здачею у полон Рі отримав поранення в руку та щелепу. Спершу він помилково прийняв українців за союзників, після чого віддав гранату та ніж. Згодом він кинувся головою вперед на бетонний стовп, аби покінчити з собою, але інші полонені стримали його. Він пролежав пораненим кілька днів, коли наблизилися українські військові. Потім він шукав гранату, аби знову спробувати вбити себе, а не здаватися.
"Цих хлопців нелегко взяти в полон живими. Ось так вони виховують людей на Півночі… І втовкмачують їм, що вони мусять померти, хай там що", - заявив Зеленський у своїй промові в ООН.
Як розповів колишній північнокорейський солдат Лі Хюн-сун, який зараз живе у США, військові КНДР проходять безперервну політичну підготовку, спрямовану на те, щоб смерть здавалася кращою за капітуляцію. Під час власної служби Лі кожного дня о 8-й ранку починалися заняття з ідеології, які тривали близько двох годин.
Реклама"Солдатів вчать, що природно – і почесно – без вагань пожертвувати своїм життям заради режиму, партії та лідера", – сказав він.
Крім того, страх теж є мотиваційним фактором.
"Північнокорейські солдати розуміють, що може статися з родичами військовополонених, перебіжчиків або людей, яких називають зрадниками", – наголосив Лі.
За його словами, поєднання ідеологічної обробки, сорому та страху за своїх родичів може змусити солдатів обрати самогубство або загибель у бою, адже "їх навчили, що кращого варіанту немає".
"У інтерв’ю вони сказали, що потрапити в полон вважається найтяжчим злочином, правопорушенням настільки серйозним, що повернення на Північ означатиме не лише їхню власну смерть, а й винищення трьох поколінь їхніх родин", – розповіла південнокорейська документалістка Кім Йон-мі, яка взяла інтерв’ю у цих двох солдатів у жовтні минулого року в Україні.
Що чекає на військових КНДР у Південній Кореї
Водночас у Південній Кореї особи цих чоловіків спробують перевірити та отримати від них якомога більше інформації про тактику КНДР та про те, чим вони займалися під час війни.
"Ця перевірка може тривати до 90 днів із можливістю продовження ще на 30 днів. Після цього чоловіки, як очікується, увійдуть до давно діючої програми Південної Кореї для північнокорейських перебіжчиків, що включає 12-тижневий курс у центрі переселення "Ханавон". Потім вони отримають житло, фінансову та трудову допомогу, а також охорону, якщо це буде потрібно", - додають у публікації.
Своєю чергою режисерка документальних фільмів Кім Йон-мі сподівається знову побачити Рі та Пека, а також бажає, аби з часом вони стали відомими не лише як члени армії, яка відправила їх на смерть.
"Тепер, коли вони вільні, я сподіваюся, що вони стануть звичайними молодими людьми, які зможуть навчатися співу та комп’ютерним технологіям, як вони мені й розповідали, що хотіли б робити", – сказала вона.
Джерело: УНІАН
